Вермокс або Пірантел, що краще: склад, дія і застосування

Зі здоров’ям зазвичай намагаються не жартувати. При появі в організмі гельмінтів різного характеру (тканинні або кишкові), постає питання про придбання якісного препарату для боротьби з паразитами.

На фармацевтичному ринку представлено багато гідних медикаментів, серед яких особливо виділяються Вермокс і Пірантел. Слід розібратися в їхніх спільних моментах, особливості та сфери застосування кожного з лікарських засобів.

Вермокс: характеристика

У складі вермоксом знаходиться один провідний компонент – мебендазол. Він впливає на гальмування основних процесів життєдіяльності глистів. Його вплив направлено на блокування процедури харчування хробаків глюкозою. Без даного становить паразити починають гинути, так як без підживлення вони слабшають, у них гальмується обмін речовин.

Висновок глистів проводиться протягом 2-4 діб з моменту вживання. Вони виходять як в складі калових мас у вигляді переварених залишків, так і з сечею.

Ліки є синтетичним медикаментом, який має великий вплив в процесі лікування всього організму. Головною його особливістю виступає делікатна терапія за допомогою природної загибелі непроханих гостей в організмі, а також позбавлення від них через основні шляхи очищення від шлаків.

Препарат використовують при заражених:

  • трихоцефальозі;
  • теніозі;
  • аскаридозі;
  • ентеробіозі;
  • стронгілоідозі;
  • альвеолококкозе;
  • трихінельоз;
  • ехінококозі;
  • нематоди;
  • змішані глистяні інвазії.

Лікування за допомогою застосування речовини можна проходити не тільки дорослим, але й малюкам, доріс до 2-х річного віку. Його спектр дії поширюється тільки на глистів на стадії личинок. Він застосовується не тільки, коли закінчено процес міграції з легких в кишечник, але і в момент початкового потрапляння в організм шкідників.

Медикамент рідко викликає інтоксикацію людини, через те, що він практично не всмоктується в слизову оболонку кишечника. Фіксується тільки від 5 до 10% речовини, яка поглинається кровотоком. З крові головний компонент потрапляє в печінку, де переробляється в продукти, які не мають впливу на внутрішні органи. Решта 90% виходять разом з перевареної їжею через кишечник.

Недоліком ліки виступає швидка втрата активності дії – вже через 3-5,5 годин після введення всередину. Також негативно позначається розподіл решти частинок активного компонента по тканинах. Але речовина діє наперед – накопичуючись в закапсулувалися личинках гельмінтів і їх жирових клітинах.

Вермокс виступає як сильно діючий засіб, яке найчастіше застосовують там, де не впоралися легші препарати.

Протипоказання і схема лікування вермоксом

Вермокс має вплив на печінку. Тому люди, які мають проблеми, пов’язані з ураженням шлунково-кишкового тракту і печінки, не мають можливості вживати ліки. Не рекомендується використання як для терапії, але і для профілактики.

Також заборонено застосування при:

  • хвороби Крона;
  • печінкової недостатності;
  • виразковий коліт або виразці;
  • дітям не мають 2-х років;
  • в період виношування плоду;
  • в момент годування грудним молоком.

Якщо сталася передозування або виявилися побічні явища, від використання слід відмовитися.

Виділяють наступні негативні ефекти:

  1. Напади нудоти і подальша блювота.
  2. Болі в нижній частині живота, що провокуються пронос.
  3. Алергія у вигляді свербіння і печіння шкірних покривів, кропив’янка.
  4. Анемія.
  5. Випадання волосяного покриву.

Під час введення всередину вермоксом фахівці радять одночасно вживати сорбенти (ентеросгель). Останні сприяють швидкому виведенню з кишечника переварені і цілих паразитів.

Схема лікування видів ураження хробаками представлена ??в таблиці.

хвороба Рекомендоване дозування

застосування

аскаридоз

Стронглоідоз

анкілостомідоз

трихоцефалез

2 рази в день (вранці і ввечері) по 100 мг 3 дні поспіль
Тріхенеллез 1-3 день по 200-400 мг (залежно від тяжкості);

4-10 день по 500 мг

Вживання 3 рази в день
Емінококкоз 1-3 день по 500 мг

4-6 добу – 500 мг

2 рази на добу

3 рази за 24 години

ентеробіоз 2-10 років дитині: 30 мг в середньому на добу;

Від 10 років: 100 мг в день

одноразово

Таким чином, вживання вермоксом рекомендується тільки після проведення відповідних аналізів і точної діагностики з’явилися паразитів всередині кишечника.

Обов’язковий прийом таблеток в певному дозуванні за рекомендацією лікаря. Самолікування в даному випадку може призвести до серйозних ускладнень.

Статті по темі:

  • Левамізол: інструкція із застосування, протипоказання, аналоги
  • Таблетки від глистів – препарати: дія і застосування, ціна
  • Діетілкарбамазін: інструкція із застосування і дію, аналоги
  • Немозол від гостриків у дорослих і дітей: спосіб застосування
  • Шампунь Демодекс: опис, дія і спосіб застосування

Пірантел: механізм дії і особливості

Головним активною речовиною Пірантелу є пірантелу памоат. Цей компонент сприяє паралічу гельмінтів, шляхом нейтралізації імпульсів нервової системи в тканини м’язів глистів. Такий процес призводить до швидкої загибелі шкідників.

Перед застосуванням ліків немає необхідності специфічно готувати організм до лікування: сидіти на дієті або вести особливий спосіб життя.

Призначається медикамент за показаннями в результаті проведених досліджень, при ураженні шкідниками у випадках:

  • ентеробіоз;
  • анкілостомідоз;
  • аскаридоз;
  • трихуроз;
  • некатороз;
  • власоглави.

Вживання таблеток доцільно тільки в момент прийому їжі: ретельно розжовуючи капсулу і запиваючи її великою кількістю води.

Суспензія рекомендується спеціально для прийому маленьких дітей, для більш легкого проковтування речовини. Однак, при цьому слід обов’язково дати запити дитині.

Після потрапляння всередину травних органів, речовина починає активно діяти. Головною відмінною рисою є те, що воно не розподіляється по всьому організму, і навіть не всмоктується в кров. Його сфера впливу поширюється тільки на органи травлення і кишечника.

Рекомендації щодо застосування та схема лікування

Відмітною моментом серед подібних препаратів виступає можливість застосування для малюків від 6 місяців від роду.

У категорію тих, хто може використовувати медикамент, потрапляють жінки в цікавому положенні, а також годують мами. Така можливість є через відсутність токсичності Пірантелу.

У зв’язку з тим, що медикаментозне речовина не викликає інтоксикації організму, то і побічні явища виявляються вкрай рідко.

Можна виділити такі негативні відчуття після вживання Пірантелу:

  1. Головний біль, запаморочення, розлад сну, короткочасні галюцинації.
  2. Нудота і можлива блювота.
  3. Неприємні відчуття в животі, рідкий стілець.
  4. Алергія.
  5. Оніміння кінцівок.
  6. Зростання температури тіла.

Останні два пункти зустрічаються вкрай рідко і виникають лише у тих людей, у яких є схильність до непереносимості компонентів, що містяться в препараті.

Значним плюсом виступає відсутність необхідності вживати допоміжні медикаменти (сорбенти). Пірантел добре виводиться самостійно: майже не затримується в травних органах. Виводиться через кишечник, в 50% повністю в незмінному вигляді, решта 50% поглинаються особинами черв’яків і виводяться в складі калових мас.

Дозування розрахується медичним працівником в залежності не тільки від діагнозу, але і виду гельмінтів, що заселили кишечник, віку і маси тіла пацієнта. Доза препарату розраховується на вагову масу в 1 кг.

При ентеробіозі і аскаридозі необхідна норма приймається на 1 кг маси в розмірі на 10 мг. лікуючого речовини. Курс прийому – одноразово. А ось при анкілостомідозі дозування збігається, але кількість днів для введення становить – 3 дні. При некаторозі доза зростає в 2 рази (20 мг – на 24 години), тривалістю введення в 2 дня.

Розмір уживаного ліки може варіювати в залежності від тяжкості перебігу недуги та придбаних, від тривалої відсутності лікування, ускладнень.

Не варто поєднувати Пірантел для прийому разом з піперазин. Останній сприяє ослабленню спектра дії Пірантелу, а також зменшує ефективність від терапії.

Плюси і мінуси вермоксом і Пірантелу

Відповісти на питання: Вермокс або Пірантел що краще для лікування можна, тільки якщо з’єднавши їх плюси в лікуванні від паразитів і відзначивши їх основні недоліки.

Порівняльна характеристика проведена в таблиці.

Пірантел

вермокс

Активна речовина – пирантел Головний компонент – мебендазол
Нейтралізує паразитів шляхом паралічу нервових закінчень Гальмує харчування паразитів
Після введення моментальне вплив Висновок шкідників – через 2-4 дня
Вживання одноразово в будь-якому з випадків зараження Потрібно пройти терапію курсом, протягом 3 і більше днів
Застосування з 6 місяців, можливо під час вагітності і для годуючих мам грудним молоком Не рекомендується застосування до 2-х років
Має мінімальну токсичність Часто викликає інтоксикацію організму
Немає необхідності додатково вводити сорбенти Для більш швидкого виведення слід приймати ентеросгель
Чи не впливає на внутрішні органи, які не всмоктуючись у кров Метаболізується в печінці, всмоктується в кровотік
Застосовується лише для кількох типів гельмінтів Використовується проти практично всіх відомих глистових інвазій
Практично не має протипоказань, лише рекомендується контролювати вживання для людей із захворюваннями печінки Має достатню велику кількість протипоказань для застосування
Незначні побічні явища, що просиджують після закінчення застосування Можлива поява сильних побічних явищ

 

Також Пірантел призначають для профілактики від паразитів. У той час як Вермокс використовують там, де не впоралися інші протівогельмінтниє кошти.

Рекомендується підбирати засіб в залежності від організму і внутрішніх вражень пацієнта після первинного прийому. У разі будь-яких негативних станів доцільно звернутися за консультацією лікаря, для можливої ??заміни препарату.

Таким чином, і Вермокс, і Пірантел – по-своєму гарні, але при виборі слід орієнтуватися тільки на власні протипоказання і стан організму.