Прискорене сечовипускання при вагітності

Добова середня норма сечовипускання (діурезу) дорослої жінки становить близько півтора літрів рідини, але в період вагітності ці значення мають свої особливості. Вони залежать від особливостей харчування і стадії розвитку плода. Позиви до сечовипускання і їх частота відчуваються і визначаються жінкою індивідуально, тому в стані вагітності потрібно уважно прислухатися до сигналів свого організму.

У цей період процес сечовипускання має свої особливості, але слід негайно звернутися за медичною допомогою при тривалому учащении діурезу. Збільшення частоти може вказувати на розвиток серйозних порушень обміну рідин в організмі, які, будучи залишеними без медичного впливу, можуть привести до важко виліковні ускладнень, в тому числі загрожувати нормальному розвитку плоду.

Слід брати до уваги, що часте сечовипускання при вагітності є цілком закономірним явищем, викликаним зміною гормональних процесів, значним збільшенням матки і додатковим навантаженням на роботу органів нирок і сечового міхура: організм працює за двох, а кому пощастить – і за трьох і більше. Тому часті позиви – це цілком нормально.

Найбільш часто нормальне почастішання діурезу проявляє себе протягом першого і третього триместру. У другому триместрі (ближче до четвертого місяця вагітності) позиви до сечовипускання можуть повернутися в звичну норму. За кілька тижнів до пологів плід опускається і створює додатковий тиск на сечовий міхур, що також прискорює позиви.

Фізіологічна реакція на переохолодження організму, а також психологічні особливості особистісних реакцій на стресові ситуації і емоційне хвилювання, теж можуть спровокувати часті позиви до сечовипускання при вагітності.

Тривожними ознаками є поява дискомфорту, болю і різей при сечовипусканні, підвищення температури тіла, і спостереження виділень із зовнішнього краю уретри (сечовипускального каналу), а також помутніння сечі. Такі симптоми вказують на розвиток в організмі патологічних процесів, в тому числі і ураженні сечостатевих органів шкідливими мікроорганізмами і вірусами.

Патології, що викликають часті позиви і сечовипускання

Найбільш часто симптоми почастішання діурезу спостерігаються при захворюваннях, які поділяють на дві групи:

  1. Патології (цистит, уретрит, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба і слабкість м’язової стінки сечового міхура);
  2. Вторинні наслідки розвитку в організмі патологічних процесів (гінекологічних захворювань, а також захворювань ендокринної, імунної та серцево-судинної системи).

Анатомічні особливості будови жіночих сечостатевих органів утворюють їх схильність до поразок інфекціями і шкідливою мікрофлорою, тому деякі патології діагностуються у жінок в три рази частіше, ніж у чоловіків.

Цистит проявляє себе пекучими і ріжучими болями, а також відчуттям неповного випорожнення. При уретриті на початку процесу сечовипускання відчуваються пекучі болі, які супроводжуються сверблячкою, це захворювання діагностується найчастіше. Тупі ниючі болі, локалізовані в поперековому відділі, значні коливання температури тіла, слабкість і поява в сечі згустків гною і крові свідчить про протікання патологічного процесу пієлонефриту – захворюванні органів нирок. При сечокам’яної хвороби виводяться з організму частинки відкладень дратують уретру (сечовипускальний канал) і пронизану нервовими закінченнями стінку сечового міхура, що викликає почастішання позивів до сечовипускання.

Слабкість м’язової стінки і гіперактивність сечового міхура залежать від індивідуальних властивостей організму, але успішно піддаються впливу медичними препаратами.

профілактичні заходи

З метою полегшення стану, коли часте сечовипускання у вагітних створює незручності, не рекомендується повністю обмежувати себе в споживанні рідин, досить виконати кілька рекомендацій, а саме:

  • дещо зменшити споживання води і рідин після 18 годин;
  • тимчасово виключити з раціону харчування гостру, солону і смажену їжу;
  • обмежити вживання кави, чаю, морсів, квасів і відварів, а в літній час – кавунів і кабачків;
  • уникати тривалих поїздок на транспорті і відвідування місць, в яких відвідування туалету представлятиме складності;
  • не використовувати тиснучу або здавлюючу одяг;
  • при сечовипусканні потрібно нахилитися трохи вперед, щоб сечовий міхур випорожнився повністю;
  • після відвідування туалету серветкою необхідно користуватися зверху-вниз, а не як завгодно;
  • суворо дотримуватися правил особистої гігієни і частіше приймати душ;
  • використовувати під час статевих контактів спеціальні мастила при її недостатньому природному виділення;
  • строго дотримуватися термінів проведення профілактичних оглядів у фахівця.

При першій же появі симптомів розвитку будь-яких захворювань необхідно негайно зверніться за медичною допомогою. Самолікування і ігнорування ознак патологічних процесів може згубно позначитися на нормальному розвитку плоду.

діагностичні заходи

Вибір методів і засобів діагностики визначається фахівцем. Своєчасність встановлення причини прискореного сечовипускання при вагітності є запорукою успішності медичного впливу і лікування захворювання.

Сучасні спеціалізовані медичні установи володіють всім необхідним комплексом інструментальних засобів і методів для встановлення діагнозу. Метою медичного огляду та консультація рекомендована у випадках:

  1. появи різей і болю при сечовипусканні;
  2. уривчастості струменя, її відсутності або вбогості при частих позивах до сечовипускання (помилкові позиви);
  3. спостереження виділень з уретри;
  4. підвищення температури, відчуття ознобу і нездужання;
  5. появи болів в поперековому відділі спини.

Діагностичні заходи в обов’язковому порядку включають консультацію, під час якої встановлюється спосіб життя пацієнтки і особливості її харчування, а також деякі аспекти інтимного життя і гігієни, а деякі види грибкових, інфекційних і запальних уражень лікуються у обох партнерів одночасно, інакше успішність лікування буде знівельована повторним зараженням.

Для діагностування захворювань і патологічних процесів використовують результати:

  • лабораторного клінічного аналізу крові, який дозволяє встановити інфекційний характер захворювання;
  • лабораторного біохімічного аналізу крові;
  • різних аналізів сечі;
  • мікроскопічних та лабораторних досліджень мазків і зразків виділень;
  • ультразвукового обстеження органів нирок і сечового міхура;
  • комп’ютерної томографії.

Слід звернути увагу, що іноді жінками в стані вагітності ігноруються ознаки розвитку захворювань сечостатевих органів, або симптоми помилково відносяться до тимчасових явищ, що не потребує медикаментозного вплив, що призводить до несвоєчасного звернення за кваліфікованою медичною допомогою. Крім того, хронічні форми деяких захворювань, в основному – уретриту, досить рідко проявляють свої симптоми, демонструючи тільки загальні, властиві циститу, ознаки.

лікування

Своєчасна діагностика і вибір правильної тактики терапевтичного впливу виступають запорукою успішності та ефективності лікування в короткі терміни без створення загрози для нормального розвитку плода.

Для лікування патологій, які виступили причинами почастішання діурезу, сучасна медицина використовує такі методи:

  1. вплив УВЧ;
  2. индуктотермия;
  3. іонофорез;
  4. використання антибіотиків і пробіотиків для відновлення біоценозу піхви;
  5. застосування антибактеріальних препаратів і місцевих протигрибкових засобів;
  6. прийом спазмолітиків і знеболюючих препаратів.

Якщо почастішання сечовипускання виступило наслідком розвитку в організмі гінекологічних, серцево-судинних, ендокринних або інших захворювань, то буде необхідно пройти консультацію у профілюючого фахівця.

Методи обирається терапевтичного впливу завжди повинні бути адекватні і не порушувати процеси нормального розвитку плода, однак вони повинні відповідати і вимогам ефективності.

Наприклад, розвиток при вагітності хламидийного уретриту може спровокувати передчасні пологи. Крім того, мали місце випадки, коли хвороботворні вплив хламідій та інших мікроорганізмів призводило до викиднів і мертвонародження. У цьому випадку тільки своєчасне комплексне лікування може забезпечити успішність протікання вагітності, а не тимчасове зняття симптомів для полегшення самопочуття пацієнтки.

У разі подразнення уретри частинками відкладень при сечокам’яній хворобі тільки фахівець зможе визначити групу препаратів і речовин, використання яких полегшить симптоматику і вплине на саме захворювання без шкоди і створення загрози для внутрішньоутробного розвитку плоду.

Джерело: http://brulant.ru/health/chastoe-mocheispuskanie-pri-beremenno/.