Поява в громадському місці в стані алкогольного сп’яніння: розміри штрафів

Поява в громадському місці в стані алкогольного сп’яніння заборонено законодавчо і, згідно зі ст. 20.21 КоАП, тягне за собою покарання у вигляді штрафу або адміністративного арешту на термін до 15 діб. Формулювання закону однозначна, не надто зрозумілий тільки сенс нормативу, а головною проблемою є його застосування.

Алкогольне сп’яніння: теорія і практика

Логіка і сенс даного положення КпАП зрозумілі – законодавці виходили з необхідності захистити громадян, особливо дітей, від неприємного антисоціальної видовища. Даний норматив також є мірою превентивного характеру. Він покликаний не допустити таких дій людини, які можуть спричинити за собою більш серйозні наслідки. Іншими словами, п’яної людини потрібно видалити з громадських місць для того, щоб він не завдав оточуючим ще більш сильної шкоди, ніж неприємне видовище і запах.

Сенс закону розмазується задуматися над тим, що таке алкогольне сп’яніння. Це зміни в психологічних, фізіологічних і поведінкових функціях людини. Залежно від ступеня ураження центральної нервової системи алкогольне сп’яніння ділиться на ряд стадій, кожна з яких характеризує ступінь втрати людиною контролю над своєю поведінкою. Ознаки алкогольного сп’яніння у важкій стадії полягають у втраті реальної оцінки ситуації, обстановки і ролі своєї особистості в подіях, що відбуваються. Ця втрата обтяжується втратою пам’яті, неможливістю концентрувати увагу, користуватися мовою, здійснювати скоординовані рухи.

Порівняємо це визначення алкогольного сп’яніння з поняттям неосудності, трактуються в кримінальному праві. Це стан, при якому людина не може адекватно усвідомлювати і оцінювати характер і суспільну небезпеку своїх вчинків. Причиною такої неадекватності є психічні захворювання або інші хворобливі стани психіки. У правовій системі Російської Федерації несамовитий людина звільняється від відповідальності.

Алкогольне сп’яніння – це наслідок інтоксикації, хворобливого стану організму, яке супроводжується тимчасовим розладом психіки.

Людина, як свідчить стаття 20.21 КоАП, не звільняється від покарання, а, навпаки, залучається до нього. Причому цей норматив чітко і зрозуміло наказує карати громадянина не за нанесення моральної або матеріальної шкоди, а також за дії хуліганського характеру. Людина піддається штрафу або арешту тільки за появу в стані алкогольного сп’яніння на вулиці, в парку, на стадіоні або в громадському транспорті.

Проблеми застосування нормативу

Ніхто не сперечається, що з пияцтвом потрібно боротися, а громадян необхідно захищати від неприємностей, які можуть виходити від вчинків неадекватної людини, що знаходиться в громадських місцях.

Однак в правовому суспільстві всі люди рівні. Це означає, що покарання має бути адекватним ступеню суспільної небезпеки вчинку людини. При цьому сама людина, який допустив порушення юридичних норм, повинен розуміти всю ступінь відповідальності за свої дії.

Іншими словами, закон повинен бути адекватний, а людина при здоровому глузді. Тільки за цієї умови і можливе існування правового суспільства. Знаходження в стані алкогольного сп’яніння, як випливає з визначення, які закидають не є.

Окремо слід сказати ще про один аспект даної норми КоАП. Його логіка полягає в тому, що будь-яка поява в громадських місцях у стані сп’яніння повинно бути покараним. При цьому стаття 20.21 вказує, що людина з ознаками стану алкогольного сп’яніння не може безкарно переміщатися по вулиці або їхати в громадському транспорті.

З цієї причини суди завалені скаргами на дії по очищенню наших вулиць від особистостей, що мали ознаки алкогольного сп’яніння. Найчастіше ці особистості не представляли ніякої суспільної небезпеки. Вони просто поверталися додому з весіль або поминок. Добре ще, що людина змушена оскаржити тільки штраф за алкогольне сп’яніння. Але ж нормативом передбачено і адміністративний арешт.

Визначення стану алкогольного сп’яніння – питання серйозне. Підставою для оскарження є такі ознаки, зазначені в законі, як дії, що ображають людську гідність і громадську мораль. Незрозуміло, за що в цьому випадку карають людини – за те, що він знаходився в п’яному вигляді на вулиці, або за те, що виглядав образливо.

Проблеми нормативу про п’яних людей в громадських місцях

Наведений тут аналіз ситуації, породженої статтею 20.21 КпАП, можна звести до появи наступних проблем.

  1. Стан алкогольного сп’яніння як юридичний факт може бути встановлено тільки спеціальної експертизою із застосуванням об’єктивних методів контролю. Це той самий прилад, який визначає ступінь сп’яніння водіїв автомобілів. Однак обов’язковий медичний огляд передбачено тільки в главі 12 КпАП, яка відноситься виключно до правил дорожнього руху.
  2. Знаходження в стані алкогольного сп’яніння автоматично прирівнюється до вчинків хуліганського характеру, в той час як людина, навіть сильно п’яний, може вести себе цілком пристойно.
  3. Стан алкогольного сп’яніння з повною впевненістю може бути прирівняне до неосудності. Чим сильніше сп’яніння, тим менше адекватності в поведінці людини. Однак його карають саме за це стан неосудності, яке породжене отруєнням.

Штраф або арешт накладаються відповідно до подання органів правопорядку про те, як повинен виглядати п’яний чоловік. Причому до арешту частіше вдаються в разі буйного поведінки й спротиву владі, що вже не відповідає духу і логіці ст. 20.21 КоАП.