Парацетамол: інструкція із застосування (таблетки дорослим)

Парацетамол застосовують в якості знеболюючого препарату при хронічному панкреатиті (запаленні підшлункової залози). Використовують його з обережністю і за призначенням лікаря. Період лікування повинен бути обмежений.

Форма випуску та механізм дії

Парацетамол випускають у вигляді таблеток або капсул в дозуванні 200 мг, 325 мг, 500 мг.

Парацетамол належить до групи ненаркотичних анальгетиків-антипіретиків.

Препарат має знеболюючий ефект, знижує температуру і має слабку протизапальну дію.

Впливаючи на центральну нервову систему, Парацетамол блокує вироблення простагландинів, які відповідають за больові відчуття, а також регулює тепловіддачу.

При панкреатиті препарат застосовують, після того як знято гострий больовий синдром, що супроводжує гострі напади. Його використовують в комплексній терапії при хронічному панкреатиті.

Від інших нестероїдних препаратів Парацетамол відрізняється тим, що його прийом в терапевтичних дозах не чинить негативного впливу на шлунково-кишковий тракт.

Парацетамол, на відміну від наркотичних анальгетиків, не викликає звикання.

Показання до застосування та дозування

Парацетамол призначають для зняття болю легкої та середньої інтенсивності при хронічному панкреатиті, міалгії, артралгії, гінекологічних і простудних захворюваннях. Також препарат використовують для зниження температури тіла при запальних і інфекційних захворюваннях.

Парацетамол приймають після вживання їжі, або в той момент, коли починає проявлятися больовий синдром, запиваючи водою. Разова доза 350 – 500 мг, які приймають 3 або 4 рази на добу. Максимально за раз можна приймати більше 1500 мг препарату. Максимальна добова доза дорівнює 4 г парацетамолу.

Побічна дія

У деяких випадках після застосування парацетамолу можуть виникати побічні дії:

  • З боку органів травлення: підвищення активності ниркових ферментів без жовтяниці, нудота, біль в області шлунка;
  • З боку нервової системи: підвищена сонливість, збудливість;
  • З боку сечостатевої системи: ниркова колька, гломерулонефрит;
  • З боку ендокринної системи: зниження рівня цукру в крові аж до гіпоглікемічної коми;
  • З боку органів кровотворення: анемія;
  • З боку імунітету: анафілаксія, бронхоспазм, висип на шкірних покривах і поверхні слизових оболонок, ангіоневротичний набряк.

Особливі вказівки і протипоказання

  • Не рекомендується поєднувати Парацетамол з алкоголем, оскільки посилюється його токсичний вплив;
  • Вагітним жінкам парацетамол можна приймати за призначенням лікаря, в тому випадку якщо користь від його застосування перевищує потенційну шкоду;
  • Парацетамол може проникати в грудне молоко, але за наявними даними не робить негативного впливу на немовля, тому препарат можна застосовувати годуючим мамам;
  • Препарат не впливає на швидкість реакції і концентрацію уваги, тому його можна застосовувати при керуванні автотранспортом або потенційно небезпечній роботі;
  • При передозуванні препарату, прийом його понад 10 г, можливе токсичне ураження печінки. Симптомами цього є нудота, блювота, блідість, біль в області шлунка, відсутність апетиту. Якщо після прийому надлишкової дози препарату минуло не більше години, необхідно прийняти активоване вугілля. Якщо ж період більш тривалий використовують N-ацетилцистеїн.

Препарат не варто застосовувати в тому випадку, якщо є підвищена чутливість до його складових, а також:

  • При тяжких порушеннях функції печінки і нирок;
  • При алкоголізмі;
  • При захворюваннях крові, таких як лейкопенія або виражена анемія.

Взаємодія з іншими препаратами

При одночасному прийомі парацетамолу з метоклопрамідом або домперидону швидкість його всмоктування збільшується. Барбітурати нейтралізують жарознижуючий ефект препарату і можуть посилювати токсичний вплив на печінку.

аналоги

Аналогами парацетамолу є: Панадол, Еффералган.