Остеохондроз з болем в куприку: діагностика та лікування »Про Остеохондроз

Остеохондроз з болем в куприку ще називають кокцигодинії. Це захворювання може виникнути з найрізноманітніших причин, наприклад через травму в області малого тазу.

Травмування суглоба крижово-куприкового відділу зазвичай супроводжується болем, що віддає на ноги. Більш того, поява остеохондрозу може спровокувати і захворювання супутніх органів і систем. Людина з такою патологією не може нормально рухатися через хворобливих відчуттів. З тієї ж самої причини стає проблематично справити природну потребу.

Що це за хвороба?

Якщо остеохондроз характеризується болем в куприку, причиною її зазвичай є защемлення нервових закінчень в цій же області.

Найбільше захворювання схильна жіноча частина населення у віці від 40 років. Відбувається це через особливості в будові органів малого таза. Залежно від місця зосередження болю патологія може бути підрозділена на наступні типи:

  • больові відчуття безпосередньо в куприку;
  • псевдозаболеваніе, охарактеризовані урогенітальними і проктологічних проблемами;
  • хворобливі відчуття, що носять аноректальний характер.

Крім цього, розрізняють ще первинну і вторинну форми кокцигодинії. Перша передбачає травмування самого куприка. Друга ж характеризується хворобливими відчуттями в малому тазі, спровокованими захворюваннями супутніх органів.

Причини і симптоми виникнення патології

Запальний процес може виникнути через малорухливого способу життя і ослабленого імунітету. Болі в куприку часто мають невідоме походження, тому в більшості випадків ставиться діагноз «ідіопатична кокцигодинія». До можливих причин захворювання можна віднести наступні:

  • травми, отримані при падінні або ударі в області куприка;
  • часті стреси;
  • захворювання органів малого таза запального характеру;
  • часті запори і проноси;
  • травми, отримані при пологах;
  • ведення сидячого способу життя;
  • хірургічне втручання в області органів малого тазу;
  • ослаблення м’язів і зв’язок, що сприяє опущення органів в малому тазу.

Хворобливі відчуття в організмі свідчать про те, що щось в ньому пішло «не так», а супутні симптоми лише підтверджують це. Саме вони є вагомою причиною для візиту до лікаря.

Поява кокцигодинії охарактеризовано симптомами, що свідчать про збої в роботі органів малого таза. Внаслідок цього виникає порушення моторики кишечника і урологічні проблеми. Крім них, хвороба супроводжується наступними симптомами:

  • відзначаються зміни в ході;
  • хворобливі відчуття при русі, які слабшають лише в стані спокою;
  • невралгічні проблеми (страх, занепокоєння);
  • блідість шкіри і підвищена пітливість;
  • сильний біль при обмацуванні ураженої місця;
  • при запорах характерно посилення хворобливих відчуттів;
  • біль, що виникає при тривалому перебуванні в сидячому положенні;
  • запаморочення, аритмія, задишка;
  • проблеми зі сном.
  • біль, що віддає в статеві органи, задній прохід.

Залежно від пори року симптоми слабшають або посилюються. Не варто сподіватися на те, що хвороба сама відступить. Потрібно почати лікуватися з того моменту, коли був встановлений діагноз.

Діагностика та лікування недуги

Лікуватися можна тільки після постановки діагнозу. Для цього потрібно відвідати фахівця і пройти повне обстеження. Діагностика потрібна для того, щоб виключити наявність захворювань з такими ж симптомами. Крім цього, лікар зобов’язаний провести бесіду з пацієнтом і з’ясувати, що могло спровокувати дане захворювання.

Для того щоб призначити лікування, лікар повинен отримати наочну картину про саме захворювання. Тому необхідно здати аналіз крові, сечі і калу, а також пройти наступні обстеження:

  • ультразвукове дослідження (УЗД) – підтвердить або спростує наявність патологічних змін в органах малого таза;
  • колоноскопія – дозволяє провести огляд і оцінити стан товстої кишки;
  • рентген – допоможе виявити патологічні зміни в хребті, які могли б спровокувати біль.

Жінкам необхідно додатково пройти гінекологічне обстеження, а чоловікам звернутися до уролога. Отримані в результаті відомості і будуть підставою для початку відповідного лікування.

Зазвичай процес лікування проходить комплексно і не вимагає хірургічного втручання. У цей період пацієнт повинен перебувати в стані спокою. Якщо виникне така необхідність, то допускається використання знеболюючих препаратів.

Комплексне лікування включає в себе наступні процедури:

  • лікування медичними препаратами (знеболюючими, протизапальними, вітамінними);
  • голкотерапія;
  • фітотерапія;
  • точковий масаж;
  • лікування народними методами;
  • лікувальна фізкультура (ЛФК).

Перераховані методи зможуть зняти м’язові спазми, полегшити хворобливі відчуття, поліпшити кровообіг в ураженій ділянці. В основному ці методи лікарі рекомендують використовувати паралельно медикаментозному лікуванню. Виконуючи всі рекомендації лікаря з приводу лікування, можна зменшити прояв больового синдрому, зняти запалення і стати на крок ближче до одужання.

Вони поліпшать настрій, допоможуть відновити колишню рухливість і прискорять процес одужання. Все це буде досягнуто, якщо займатися регулярно. Вправи потрібно виконувати повільно, без ривків. Навантаження в області куприка робити плавно. При виконанні гімнастики варто обов’язково керуватися власними відчуттями. Якщо при виконанні вправи з’являється біль або дискомфорт в куприку, дане вправу слід виключити з комплексу або замінити більш легким. Робити різкі рухи, бігати і стрибати в період реабілітації строго заборонено. Це може тільки погіршити ситуацію.