Лікування везикуліту у чоловіків, як лікують сперматоцістіт

Везикуліт – запальне захворювання чоловічої статевої системи. При ньому уражаються насінні бульбашки, які розташовуються близько до передміхуровій залозі, тісно з нею взаємодіючи. На них покладається важлива роль з вироблення насінної рідини. Захворювання ніколи не розвивається самостійно. У більшості випадків воно є ускладненням після перенесених інфекцій або запальних процесів. Тому лікування везикуліту у чоловіків, перш за все, починається з усунення першопричини, якої часто служить простатит або поразку передміхурової залози.

Причини виникнення захворювання

Захворювання носить ще одну назву – сперматоцістіт. У 90% всіх діагностованих випадків він є вторинним захворюванням, розвитку якого сприяють інфекції різної етіології та запальні ураження органів, розташованих поруч з насіннєвими бульбашками. До розвитку везикуліту можуть привести такі захворювання:

  • простатит;
  • орхіт;
  • епідидиміт;
  • запалення придатків;
  • патології сечовивідних шляхів;
  • уретрит.

В інших 10% випадків захворювання з’являється внаслідок порушених функцій кровоносної системи. У тазової області відбувається застій крові, що призводить до запалення секрету. Сприяти цьому може сидяча робота, пасивний спосіб життя, в результаті чого перетискаються венозні канали.

Види захворювання у чоловіків

На симптоматику везикулита впливає клінічна форма захворювання. В урології існує окрема класифікація даної хвороби. Залежно від перебігу недуги, його локалізації та патологічних змін виділяються наступні види:

  1. Гострий.
  2. Хронічний.

Ускладнення після перенесеного захворювання

Свищі прямої кишки

Важкі наслідки можуть виникнути при відсутності належного лікування, а також якщо терапевтичні заходи розпочалися з помітним запізненням. В цьому випадку найімовірніше, що захворювання візьме хронічну форму, яка важко піддається лікуванню.

Якщо сперматоцістіт носить двосторонній характер, то найчастіше утворюються гнійники. Такий перебіг недуги в рази збільшує ризик розвитку перитоніту і освіти свищів у прямій кишці. У цьому випадку буде потрібно обов’язкова госпіталізація з наступним хірургічним втручанням. Про появу нагноєння може свідчити висока температура тіла. Відсутність лікування або його неправильне ведення може привести до тимчасового порушення репродуктивної функції або повного безпліддя.

Діагностичні методи виявлення захворювання

Коли пацієнт звертається за медичною допомогою зі скаргами, характерними для сперматоцістіта, то лікар призначає йому велике обстеження. Результати отриманих аналізів допоможуть скласти точну клінічну картину хвороби і виключити інші проблеми, пов’язані з сечостатевої системою хворого. Від правильної діагностики залежить визначення методів подальшого лікування.

Головні діагностичні заходи:

  1. Везікулографія – обов’язкове дослідження, яке призначається у всіх випадках підозри на діагноз – везикулит. Проведення процедури полягає у введенні в насінні бульбашки рентгена та контрастної речовини. Якщо захворювання має місце бути, то знімок покаже збільшені в обсягах бульбашки з потовщеними стінками і зміненою структурою.
  2. Ректальне дослідження. Основне діагностичне урологічне дослідження при підозрі на везикуліт. В результаті огляду доктор зможе намацати болючі освіти, які будуть розташовані прямо над передміхурової залозою. При натисканні на них пацієнт відчуває виражений біль, що свідчить про наявність запального процесу в насінних бульбашках.
  3. Ультразвукове дослідження везикул. За допомогою даного методу вдається визначити, що насінні бульбашки збільшені і деформовані.
  4. Дослідження секрету везикул. Через уретру в сечовий міхур вводиться спеціальний катетер і проводиться промивання органу. Після цього його наповнюють медичним розчином хлориду натрію. Це допоможе акуратно провести масаж насінних бульбашок. Після закінчення процедури пацієнт повинен провести сечовипускання в спеціальну стерильну баночку, після чого фахівці візьмуть вміст на аналіз. Наявне захворювання дасть про себе знати навіть при візуальному огляді сечі. У ній будуть видні деякі виділення, які представляють собою гнійні прожилки. Така картина вже свідчить про наявність запального процесу. Але лабораторний аналіз дасть більше уявлень про стан сечостатевої системи пацієнта.

При наявності сучасної апаратури, всі перераховані вище дослідження можуть бути замінені на комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. Такі методи дозволяють отримати повне уявлення про стан органів малого таза, побачити всі зміни. Правда, цей метод має істотний мінусом – це висока вартість процедури, яка в рази перевищує стандартні способи діагностики захворювання.

При виявленні везикулита у пацієнта повинні бути взяті на аналізи всі необхідні біоматеріали, включаючи кров, сечу, сперму. За допомогою результатів цих досліджень можна не тільки виявити наявність захворювання, але і стежити за його подальшим розвитком і поширенням. Наприклад, спермограма покаже наявність лейкоцитів, еритроцитів, кількість живих сперматозоїдів і низький рівень фруктози.

методи лікування

Лікування везикуліту у чоловіків грунтується на досягненні трьох основних цілей:

  • усунення причини, що спровокувала захворювання;
  • позбавлення пацієнта від неприємної симптоматики;
  • відновлення правильного функціонування організму.

Для цих цілей застосовуються різні методи лікування, вибір яких залежить від стадії захворювання і причини його розвитку. Існують наступні способи лікування везикуліту:

  • медикаментозне;
  • фізіотерапевтичне;
  • хірургічне;
  • профілактичне.

Лікування захворювання проходить під наглядом лікаря-уролога і призначається воно після отримання всіх результатів обстеження. Основне завдання полягає в зміцненні імунної системи пацієнта. Прийом лікарських препаратів дозволяється проводити самостійно в домашніх умовах, але тільки після призначень лікаря.

  • антибактеріальна терапія;
  • знеболюючі препарати;
  • засоби для зниження температури;
  • стимулятори імунної системи;
  • протизапальні засоби;
  • теплові процедури;
  • масаж.

Застосування прописаних засобів допоможе полегшити стан хворого і зняти гострі симптоми захворювання.
До хірургічних методів лікарі вдаються тільки в разі виявленої нагноєння насінних бульбашок.

Стаціонарне лікування

При везикулите хворому необхідна антибактеріальна терапія. Найбільш часто використовуються, як правило, препарати фторхонолонового ряду і лікарські засоби з групи макролідів. Також лікар може прописати нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

При необхідності призначають м’які попускають препарати. Якщо гострого запалення немає, то хворому можуть призначити фізіотерапію, яка включає ректальний масаж насінних бульбашок, а також теплі клізми і сидячі ванночки.

Також додатково можуть призначити:

  • електрофорез;
  • магнітотерапію;
  • УВЧ-терапію.

Також має особливу популярність і відзначається хорошою ефективністю бальнеотерапія.

Адекватна і вчасно проведена терапія з хронічної форми може привести до стійкої ремісії захворювання. Якщо ж такі методи є неефективними, то застосовують пункцію везикул з їх подальшим промиванням. А при нагноєнні вже потрібно хірургічне втручання.

Традиційна народна медицина

Лікування везикуліту народними засобами приносить дуже помітний результат. Кілька рецептів для лікування везикуліту будинку:

  1. При лікуванні везикулита добре допомагає овочевий сік. У його складі суміш бурякового, огіркового та морквяного соків, які змішані у рівній кількості. Таку суміш рекомендується пити 4 рази на день по 100 мл перед їдою.
  2. А також при прийомі даної суміші буде корисно введення ректальних супозиторіїв на основі прополісу.
  3. Прискорить лікування везикуліту сік огірка, суміш з лісових ягід, відвар з польового хвоща, стальника, кропиви, календули, деревію і фенхеля.

    Свічки на основі прополісу

  4. А позбутися від запалення допоможуть ванночки з відваром ромашки, настої з шавлії, звіробою, коріння лопуха і бруньок чорної тополі.
  5. Серед методів народної медицини ефективним ще є настоянка-бальзам з Червоного кореня. Приймати її потрібно 2-3 рази в день за 30 хвилин до прийому їжі. Курс лікування до 3 місяців.
  6. Насіння петрушки. Приймати необхідно один раз в день по 1 столовій ложці відвару. Це засіб – прекрасний діуретик. Він здатний промити і прочистити шляхи сечовидільної системи.
  7. Свіжий сік з спаржі. Пити потрібно не менше 1,5 літра в день.

Медикаментозне лікування

За результатами аналізів визначається присутність в організмі інфекції. У цьому випадку спочатку призначаються препарати з антибактеріальним і протизапальну дію. Для зняття хворобливих проявів одночасно можуть бути прописані знеболюючі ліки.

Якщо у пацієнта відзначається підвищення температури, то йому рекомендується приймати жарознижуючі засоби, наприклад, Ібупрофен.

Для нормалізації процесу дефекації призначаються проносні препарати. Сечовипускального систему лікують А-адреноблокаторами.

В період проведення терапевтичних заходів доктора настійно рекомендують відмовитися від статевих контактів протягом усього лікування. При виникненні сильного збудження на цей час виписуються препарати з вмістом брому.

Всі лікарські препарати і їх дозування повинні бути призначені лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта і наявності можливих побічних ефектів. Самостійний вибір ліки може призвести до погіршення стану здоров’я.

Дуже важливо пройти весь курс лікування, інакше перервана терапія може виробити стійкість у патогенних мікроорганізмів до певних антибіотиків, що в подальшому істотно ускладнить шлях до одужання.

хірургічні методи

Обов’язкового хірургічного втручання вимагає везикулит хронічної форми з гнійними утвореннями. Майбутня операція не повинна лякати пацієнта, адже сучасні хірургічні методи не вимагають тривалого перебування в стаціонарі. Крім того, про проведеному втручанні практично нічого не буде нагадувати, так як шрамів на тілі не залишиться.

Оперативне втручання проходить під дією місцевої анестезії. Знеболення проводиться за допомогою спеціальної голки для взяття пункції, якої викачується гній. Після цього утворилася порожнина промивається антисептичним засобом і дренується. Якщо операція пройшла успішно, то сенсу знаходження в лікарні немає, і пацієнта відпускають на домашній режим. У наступні 3-5 днів хворий повинен буде ходити в стаціонар для обробки рани і перев’язки. Як тільки настане повне загоєння, пацієнт може повертатися до звичного повноцінного життя.

Бувають випадки запущеної форми везикуліту, коли відбулися серйозні зміни в органі або через велику площі нагноєння він був практично повністю зруйнований. У такій ситуації операція буде проходити під загальним наркозом. В ході втручання семенник або обидва органи будуть повністю вилучені. У разі збереження хоча б одного насіннєвого бульбашки здатність мати дітей залишається, але якщо вилучені обидва, то чоловік повністю втрачає свою репродуктивну функцію.

Запобіжні заходи під час лікування

Для досягнення бажаного результату при лікуванні везикулита пацієнт повинен слідувати деяким рекомендаціям:

  1. Виключити зі свого життя на період лікування статеві контакти.
  2. Максимально намагатися уникати переохолодження. Одяг повинен відповідати погодним умовам. У зимову пору року чоловікам обов’язково треба користуватися підштаників або сучасним термобілизна.
  3. Особливу увагу варто приділити дотриманню особистої гігієни. Щодня вранці і ввечері підмивати теплою водою пеніс, яєчка, анальний отвір. Під час миття не доторкатися до статевих органів після ануса, інакше можна занести небезпечну інфекцію.
  4. Намагайтеся більше рухатися, виконувати ранкову зарядку і вечірні пробіжки.

Не варто нехтувати лікуванням заради свого здоров’я. Дотримуючись всіх рекомендації, шлях до довгоочікуваного одужання помітно прискориться.

профілактика захворювання

У лікуванні сперматоцістіта важливе місце відводиться профілактичним заходам, за допомогою яких можна ліквідувати фактори, що запускають запальний процес сечостатевої системи, в тому числі в насінних бульбашках. Чоловіки повинні приділяти велику увагу своєму здоров’ю і по можливості позбутися від шкідливих звичок, які можуть спровокувати початок запалення.

Щоб максимально запобігти розвитку везикуліту в майбутньому, при появі будь-якого захворювання статевої системи, його необхідно лікувати негайно. Існує кілька правил, дотримуючись яких можна уникнути знайомства з таким неприємним захворюванням:

  • Обов’язкове запобігання під час статевих контактів. Особливо це відноситься до тих випадків, коли чоловік мало знайомий зі своєю партнеркою і не впевнений в її здоров’я. При таких статевих зв’язках краще скористатися презервативом. Статеві інфекції небезпечні самі по собі, крім того можуть привести до розвитку додаткового захворювання, серед яких часто зустрічається везикулит. З огляду на те що не у всіх випадках вдається своєчасно встановити діагноз та розпочати лікування, наслідки можуть виявитися дуже серйозними.
  • Щоденна фізична активність. Сидяча робота може стати причиною для утворення застою крові, що призводить до порушення потенції і, як результат, розвитку запалення. Якщо трудова діяльність передбачає тривале перебування в сидячому положенні, то рекомендується робити часті короткі перерви, протягом яких можна встати і пройтися. Можна придбати в аптеці спеціальні лікарські комплекси, які перешкоджають утворенню застоїв.
  • Правильне харчування. Чоловікам рекомендується скоротити вживання гострої, жирної, солоно і копченої їжі. Вживання алкогольних напоїв також не приведе ні до чого хорошого. У раціоні харчування повинно бути присутнім велика кількість свіжих фруктів, овочів.
  • Статева активність. Не рекомендується допускати тривалих стриманість. Це негативно позначається на чоловічої статевої системи. Статеві контакти повинні бути регулярними, але переборщувати також не варто.
  • Стан здоров’я. Необхідно приділити увагу зміцненню імунної системи. Намагайтеся добре висипатися, не допускайте перевтоми.
  • Захворювання хронічного характеру. Слідкуйте за своїм здоров’ям, вчасно виявляйте порушення статевої системи. У цьому допоможе регулярне урологічне обстеження, яке рекомендується проходити раз на рік.

Детально розглянувши захворювання, його симптоматику, форми перебігу та методи лікування, можна зробити висновок, що уникнути його цілком можна, дотримуючись всі рекомендації лікарів. При відсутності лікування, везикуліт може доставити пацієнта багато неприємностей, пов’язаних зі станом здоров’я, особливо це відноситься до чоловічої репродуктивної функції.