Левофлоксацин: інструкція із застосування таблеток. Ціна, відгуки, аналоги

Левофлоксацин – синтетичний хіміотерапевтичний препарат з групи фторхінолонів, широко застосовуваний в якості антибактеріального лікарського засобу.

Володіючи широким спектром дії, він активний в більшій мірі стосовно мікроорганізмів, відповідальних за розвиток інфекцій нижніх дихальних шляхів (внаслідок чого групу препаратів, до якої належить препарат також називають «респіраторними фторхінолонами»), таких як гострий і хронічний бронхіт, бронхіоліт, а також пневмонія.

Незважаючи на високу ефективність ліків щодо цієї категорії збудників, він з успіхом застосовується при лікуванні ряду інших інфекційно-запальних захворювань, в тому числі синуситів, інфекцій шкіри, простатиту і інших інфекцій сечовивідних шляхів.

Механізм дії і активність препарату

Механізм дії обумовлений пригніченням активності ряду ферментів бактерій, необхідних для синтезу ДНК – основоположного компонента будь-який живий системи, без якого її функціонування попросту неможливо. До цих ферментів відносяться топоізомераза IV і ДНК-гіраза. Блокада цих ферментів призводить до загибелі бактеріальної клітини, що характеризує потужну бактерицидну дію ліки.

Опис фармакологічних властивостей, вказане в інструкції по застосуванню препарату, вказує про те, що його активність відносно таких мікроорганізмів встановлена ??in vitro (лабораторно) і доведена в ході неодноразових клінічних випробувань:

  • Стафілококи, в тому числі золотистий і епідермальний (S. aureus, S. epidermidis)
  • Пневмококк (Streptococcus pneumoniae), є найбільш частим збудником пневмонії
  • Гемофільна паличка (Haemophilus influenza), відповідальна за розвиток важких пневмоній і менінгіту у дітей
  • Клебсієлла (Klebsiella pneumoniae) – основний причинний фактор важкої пневмонії у ослаблених осіб
  • Легионелла (Legionella pneumophila) – збудник легіонельозу, що має кілька клінічних форм і характеризується вкрай важким перебігом, і т.д.
  • Мікобактерія туберкульозу. Активність препарату щодо палички Коха дозволила ввести його в схеми комбінованого лікування різних форм туберкульозу, в тому числі запущених.

Спектр і механізм дії ліків визначають його високу ефективність в лікуванні найбільш поширених інфекційних захворювань, що робить його препаратом вибору в разі виявлення типового збудника.

Показання до застосування

Левофлоксацин з успіхом використовується для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань:

  • позалікарняна пневмонія
  • Гострий і хронічний бронхіт
  • Гострий синусит (гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноїдит)
  • Гострий і хронічний пієлонефрит, а також інші інфекції сечовивідних шляхів (ускладнені та неускладнені)
  • Хронічний бактеріальний простатит
  • Інфекції шкіри і м’яких тканин
  • Лікування стійких (резистентних) форм туберкульозу

Побічна дія

Згідно багатоцентрових клінічних випробувань та інформації від виробника, якій є інструкція із застосування, левофлоксацин в цілому володіє непоганим профілем безпеки, і терапія, як правило, не супроводжується небажаними побічними ефектами, які зажадали б відміни препарату. Проте для левофлоксацину (як для всіх фторхінолонів) характерний ряд специфічних ускладнень, які зустрічаються хоч і рідко, але потребують особливої ??уваги з боку лікарів і пацієнтів:

  • Порушення з боку центральної нервової системи у осіб, які перенесли травму головного мозку або серйозне неврологічне захворювання. На тлі прийому препарату у цих груп пацієнтів можуть виникнути судомні стани, тремор кінцівок, запаморочення і психічні розлади, які вимагають заміни препарату.
  • Тендиніти і тендовагініти у пацієнтів, що приймають кортикостероїди.
  • Препарат не рекомендується призначати дітям до 18 років, а також вагітним і годуючим жінкам, оскільки доведена його роль у розвитку артропатій, остеохондрозу та інших кістково-суглобових патологій.

Форми випуску препарату

Будучи широко використовуваним антибіотиком, ліки випускається в різних формах і дозуваннях провідними фармацевтичними компаніями. У Росії найбільш часто призначається левофлоксацин під торговою назвою Таванік, що випускається німецькою компанією Sanofi-Aventis. Препарат випускається в таблетованій формі з дозуванням 250 мг і 500 мг, а також у вигляді розчину для інфузій. Існують і очні краплі, що містять ліки в концентрації 0,5% (наприклад, індійський препарат Сігніцеф). Краплі з успіхом використовуються для комплексної терапії бактеріальних кон’юнктивітів.

Препарат випускається під різними торговими назвами, серед яких найвідоміші наступні:

  • Таванік (Sanofi-Aventis, Німеччина)
  • Леволет Р (Д-р Редді’c Лабораторіз Лтд, Індія)
  • Глева (Гленмарк Фармасьютикалз Лтд, Індія)
  • Флексід (Lek, Словенія)
  • Флорацід (ВАТ «Валента Фармацевтика», Росія)
  • Сігніцеф (Промед Експортс, Індія)

Ліки не випускається в так званих «дитячих формах», тому що, як вказує інструкція із застосування, левофлоксацин не рекомендується до використання в педіатричній практиці. Застосування препарату для дітей загрожує розвитком ускладнень з боку опорно-рухового апарату, які самі по собі зажадають тривалого лікування.

вартість

Ціни в аптеках сильно різняться, що обумовлено як формою випуску та дозуванням препарату, так і компанією-виробником. В середньому таблетки коштують від 250 до 500 рублів залежно від аптеки, проте в умовах загальної економічної нестабільності ціни можуть змінитися в будь-який момент. Уколи коштують дорожче, і їх ціна варіює від 200 до 1000 рублів.

Зручність застосування препарату в тому, що, по-перше, він приймається один раз в день (на відміну від ряду інших антибіотиків, про які буде сказано далі), а по-друге, однієї упаковки вистачає на весь курс лікування.

аналоги

Сучасна фарміндустрія досягла великого прогресу, і сьогодні в кожній аптеці можна знайти практично будь-який антибіотик. Однак з огляду на безконтрольного застосування антибактеріальних препаратів без призначення лікаря їх ефективність з кожним роком знижується.

Зокрема, значно зросла стійкість мікроорганізмів до препаратів пеніцилінового ряду. Ще півстоліття тому пеніцилін з успіхом застосовувався для лікування більшості інфекційних захворювань, але сьогодні область його застосування все більше обмежується зважаючи на неефективність. Схожа ситуація з цефалоспоринами, проте їх ефективність незрівнянно вище.

Головні аналоги – це інші фторхінолони, такі як офлоксацин, пефлоксацин, моксифлоксацин та інші. Всі ці препарати мають однаковий механізм дії, подібний спектр активності і профіль безпеки, що робить їх взаємозамінними.