Лансопразол: аналоги, інструкція із застосування, відгуки (таблетки)

Для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки використовують препарати з групи інгібіторів протонного насоса. Одним з них є Лансопразол. Він допоможе швидко і з мінімумом побічних ефектів позбутися захворювання.

Форма випуску та механізм дії

Препарат випускають у вигляді кишковорозчинних капсул по 30 мг.

Лансопразол відносять до групи лікарських препаратів для лікування виразкової хвороби шлунка та ГЕРХ.

Препарат є інгібітором протонного насоса.

Показання до застосування

Приймають Лансопразол при таких захворюваннях, як:

  • Виразкова хвороба (виразка шлунка, стравоходу або дванадцятипалої кишки збудником якої є бактерії Нelicobacter pylori);
  • Виразка дванадцятипалої кишки і шлунку;
  • Синдром Золлінгера-Еллісона, при якому доброякісна пухлина в підшлунковій залозі поєднується з виразкою шлунка;
  • Виразка шлунка, причиною якої став тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів або гормональних препаратів;
  • Рефлюкс езофагіт (запалення слизової оболонки стравоходу викликане потраплянням в стравохід шлункового вмісту).

Спосіб застосування та дозування

Препарат приймають раз на добу, по 30 мг, за 40 хвилин до прийому їжі. Капсулу необхідно проковтнути і запити необхідною кількістю води (не менше 150 мл). При необхідності капсулу потрібно розкрити, висипати її вміст в столову ложку яблучного соку і негайно проковтнути не розжовуючи.

Максимальна добова доза лансопразолом 60 мг.

Пацієнтам з синдромом Золлінгера-Еллісона дозу препарату збільшують. У цьому випадку її потрібно розділити на 2 прийоми.

  • При виразці шлунка, препарат приймають по 30 мг на добу до 8 тижнів. Якщо виразка спровокована нестероїдними препаратами, лікування повинно тривати від 4 до 8 тижнів;
  • Виразку дванадцятипалої кишки лікують протягом 4 – 8 тижнів;
  • При виразковій хворобі препарат призначають по 30 мг двічі на добу. В цьому випадку його необхідно комбінувати з антибіотиками;
  • Синдром Золлінгера-Еллісона лікують до зникнення симптомів захворювання. Спочатку приймають 60 мг лансопразолу, потім дозу препарату збільшують до 120 мг на добу;
  • ерозивний езофагіт лікують протягом 4 тижнів. Якщо за цей час симптоми захворювання не зникають, лікування продовжують ще на місяць.

Побічна дія

  • З боку імунної системи: анафілактичний шок (рідко);
  • З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, депресія;
  • З боку шлунково-кишкового тракту: Нудота, блювота, розлад шлунку, метеоризм, сухість у роті, запалення слизових оболонок рота;
  • З боку шкіри: кропив’янка, свербіж, почервоніння;
  • З боку печінки: гепатит, біль у правому підребер’ї, гепатомегалія;
  • З боку суглобів та м’язів: артралгія, судоми литкових м’язів;
  • З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, лейкопенія.

Протипоказання

Препарат не рекомендується застосовувати в наступних випадках:

  • Вагітність, особливо перший триместр;
  • Період лактації;
  • Тяжкі порушення функції печінки і нирок;
  • Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів.

Особливі вказівки і взаємодія з препаратами

  • Не рекомендується приймати препарат в період вагітності, оскільки він робить негативний вплив на плід, особливо в першому триместрі, коли йде його формування. Препарат може стати причиною вроджених патологій плоду.
  • Препарат проникає в грудне молоко, тому на період лікування годування груддю необхідно припинити.
  • Немає даних про застосування препарату в дитячому віці, тому дітям призначати Лансопразол не рекомендується.
  • Препарат не має особливого впливу на швидкість реакції, тому його можна застосовувати при керуванні автотранспортом.

Можливий одночасний прийом лансопразол з антибіотиками: кларитроміцин і Ампіциліном.

При одночасному застосуванні з препаратами для зниження кислотності, відбувається порушення всмоктування лансопразолу, тому між прийомами препаратів необхідно зробити перерву не менше 2 годин.

аналоги

Аналогами лансопразолом є Ланза, ланзап, Лансогексал.