Артроз: ступеня розвитку захворювання колінного суглоба, можливі способи лікування

Коли в колінному суглобі хрящі починають деформуватися, а потім і руйнуватися, при цьому процес руйнування супроводжується болями, причиною такого стану є артроз. Це захворювання має прогресуючий характер, яке в кінцевому рахунку може привести до повної втрати функціональності суглоба.

Причини виникнення артрозу

  • З віком еластичність хрящової тканини поступово знижується, особливо інтенсивно це відбувається після 40 років. З проходженням цього вікового порогу, здатність суглобів справлятися з фізичним навантаженням, яка ще недавно вважалася цілком прийнятною, різко знижується. Це саме той випадок, коли занадто активний спосіб життя, надто інтенсивне заняття спортом замість користі завдають шкоди. І приводять до артрозу.
  • Наслідками отриманих травм може бути порушення кровообігу, що призводять до різного роду деформацій хряща, що призводить до розвитку захворювання. Причому це той випадок, коли вік травмовану людину ролі не грає. Після отримання травми, що вплинула тим чи іншим чином на колінний суглоб, артроз розвивається протягом трьох – п’яти років. У більш важкому випадку термін розвитку захворювання скорочується.
  • Якщо в результаті будь-яких причин був видалений меніск (меніски – хрящові прокладки, які відіграють роль амортизаторів і стабілізаторів в колінному суглобі, є його зв’язками), то наслідки такого хірургічного втручання з 90% ймовірністю призводять до артрозу. Зайва вага також може бути причиною травми менісків і, як наслідок, відбувається розвиток захворювання. Поєднання наявності надлишкової ваги і варикозної хвороби призводить до найтяжчих форм артрозу.
  • Запальні процеси в коліні, розвиток артриту, найчастіше призводять до артрозу.
  • Недолік необхідних для суглоба поживних речовин, зокрема, кальцію, негативно позначається на структурі хрящової тканини, що також є передумовою для розвитку артрозу.

Ступеня розвитку захворювання

розрізняють три ступеня розвитку артрозу колінного суглоба:

Перша ступінь розвитку артрозу супроводжується незначними патологічними змінами в колінному суглобі. Біль при цьому виникає епізодично, особливо після перенесених навантажень. Можлива поява метеочутливості пошкодженого коліна, воно починає реагувати виникненням больових відчуттів на зміни погоди. У стані спокою болю проходять повністю. Ця найлегша ступінь захворювання – свого роду сигнал для початку лікування.

Яскраво виражені симптоми артрозу при першого ступеня захворювання відсутні, колінний суглоб продовжує виконувати свої функції безболісно. Коліно дає про себе знати лише в окремих моментах життєдіяльності. Вранці після підйому або після тривалого перебування пошкодженої ноги в зігнутому стані без руху, можлива поява відчуття дискомфорту в суглобі.

Поступово з розвитком захворювання може з’явитися хрускіт у колінах. Час від часу навколо нього може з’являтися невелика припухлість.

Небезпека такого стану полягає в тому, що на тлі періодичності виникнення тих чи інших симптомів, людина не особливо звертає увагу на сигнали, що подаються коліном. Відкладає лікування, сподіваючись на «саме пройде». При цьому посилюючи розвиток деформації хряща суглоба.

А адже саме своєчасно призначене лікування здатне не тільки зупинити патологічні процеси руйнування суглоба, але і з’являється можливість відновлення вже відбулися.

Тому при появі перших симптомів артрозу колінного суглоба, потрібно, не відкладаючи в довгий ящик, звернутися до фахівця за допомогою.

На превеликий жаль, «чарівної таблетки», як втім, і мазі від артрозу ще не винайшли, навіть при першого ступеня цього захворювання зазвичай призначається цілий комплекс лікувальних заходів, курс лікування включає в себе:

  • Знеболювання – призначаються лікарські препарати, призначені для зняття гострого болю і запалення.
  • Уповільнення і зупинка руйнування хрящової тканини – призначаються лікарські препарати групи хондропротекторів, що містять в собі речовини, за допомогою яких можливе відновлення поверхні хряща, саме на початковому рівні розвитку захворювання. Якщо час буде втрачено, і хвороба перейде в більш важку стадію, то застосування цих препаратів користі не принесе. Прийом препаратів цієї групи повинен вестися регулярно, повним курсом лікування.
  • Паралельно з медикаментозним лікуванням, якщо в колінних суглобах немає запальних процесів, призначається курс фізіотерапії та лікувальної гімнастики.
  • Призначається індивідуальна дієта, а також щадний режим фізичних навантажень.

Друга стадія артрозу колінного суглоба виражається сильним пошкодженням хрящової тканини. При цьому відбувається розростання кістки і звуження суглобової щілини.

Болі в коліні стають гострими, особливо в русі. Робота суглоба супроводжується хрускотом. У стані спокою настає короткочасне полегшення, але навіть при незначному навантаженні на суглоб, болі виникають з новою силою.

Поступово функціональність суглоба знижується, аж до повного знерухомлення.

При третій стадії товщина хрящової тканини досягає мінімуму, аж до повного оголення кістки. У порожнині суглобів з’являються остеофіти. У народі їх називають «відкладеннями солей», хоча насправді це не що інше, як кісткові нарости, які утворюються в результаті порушення харчування хряща колінного суглоба. Болі стають безперервними, незалежно від стану, в спокої знаходиться суглоб або під навантаженням.

Деформуючий остеоартроз (гонартроз)

Дегенеративно-дистрофічних захворювань колінного суглоба.

При цьому виді захворювання відбувається інтенсивне руйнування хрящової тканини, при цьому сам суглоб зазнає патологічні зміни. При цьому ураження зачіпають всі елементи, що оточують коліно, від м’язових зв’язок до кісток. В результаті цього суглоб зазнає значних змін, відбувається його деформація. Зруйнована хрящова тканина поступово заповнюється кістковими наростами.

Деформуючий остеоартроз не виникає миттєво, розвиток хвороби відбувається поетапно.

Передумовами для розвитку захворювання є:

  • Підвищені фізичні навантаження, пов’язані з максимальним завантаженням колінних суглобів.
  • Малорухливий спосіб життя також може стати причиною розвитку деформуючого артрозу.
  • Надмірна вага, ожиріння.
  • Вікові зміни організму.
  • Ускладнення в результаті хронічних захворювань (цукрового діабету, артриту).
  • Отримані травми.

Ступеня розвитку деформуючого остеоартрозу

За симптомами і функціональних змін визначають три ступеня розвитку захворювання:

Перша ступінь визначається малопомітними ушкодженнями хрящової тканини. Можлива поява запального процесу. Настають початкові зміни в тканинах, що оточують колінний суглоб. Болі при цьому виникають періодично, в ході впливу навантажень на уражене коліно, і припиняються в стані спокою.

Саме на першій стадії виникнення захворювання, важлива своєчасна діагностика і лікування. Так як запущена хвороба призводить до незворотних процесів, що закінчуються інвалідністю.

Для лікування застосовуються:

  • Протизапальні препарати, без вмісту стероїдів, покликаних для зняття больових симптомів.
  • Хондропротектори – для відновлення хрящових тканин і зв’язок.
  • Судинорозширювальні препарати – призначені для запобігання розвитку варикозних вузлів.
  • Паралельно з медикаментозним лікуванням використовуються компреси, мазі, масаж.

Друга ступінь супроводжується посиленням болю. Рухливість ураженогосуглоба значно знижується, можливі появи спазмів в м’язових тканинах. Колінний суглоб набрякає і в ньому з’являється характерний хрускіт.

Лікування на цій стадії розвитку зводиться в першу чергу до максимально можливого зниження больових синдромів, так як на цій стадії дегенеративні зміни в суглобі взяли незворотний характер, і колишню рухливість йому вже ніякими препаратами повернути не вдасться. Максимально можливий результат терапії, це призупинення процесу руйнування колінного суглоба.

Найбільш сприятливий результат можливий при хірургічному втручанні (артрскопіі). Метою операції є відновлення пошкоджених тканин.

На третій стадії розвитку захворювання біль в ураженому коліні стає хронічною. Розвивається кульгавість, що пов’язано з сильним пошкодженням суглоба.

Лікування на даній стадії полягає тільки в хірургічному втручанні. Якщо для застосування артроскопії вже пізно, то єдиним виходом може бути ендопротезування. Тобто повна заміна пошкодженого суглоба на протез.

З усього вищесказаного можна зробити єдино правильний висновок, що максимально ефективне лікування артрозу можливо тільки на ранніх стадіях розвитку захворювання, зволікання може закінчитися інвалідністю!